Тож не дивно, що за даними Institute for the Future, медіаграмотність увійшла до переліку навичок майбутнього, що необхідні для ефективної взаємодії з людьми. А в час війни медіаграмотність необхідна – без жодних перебільшень – для захисту свого життя. “Сєвєродонецьк онлайн” продовжує аналізувати, які навички повинен мати сучасний українець та як дбати про своє екологічне медіаполе. Упевнені, що пропоноване видання стане провідником у сфері медіаінформаційної грамотності, допоможе українцям набути стійкого імунітету в сучасному маніпулятивному світі та навчить протистояти ворожій пропагандистській машині. Розвиваючи навички медіаграмотності, ви вчитесь грамотно використовувати хороший контент і водночас уникати неякісний.

Реклама в соціальних мережах порівняно дешева, але ефективна. До речі, таргетувати рекламу в соцмережах — уже давно повноцінна професія. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.

Погляди авторів курсу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Адже ворог хитрий і вигадливий – весь час намагається знайти слабке місце. З перших днів повномасштабного вторгнення українці проявили надзвичайну стійкість і виступили єдиним інформаційним фронтом проти держави-агресора. Вона сиплеться на нас практично з усіх шпарин.

Доступність посилання

Саме тому кожному з нас потрібно сформувати нову навичку — медіаграмотність. Які займаються інформаційною діяльністю digestdigest.org.ua та хочуть бути впевненими в достовірності переданої інформації. Які прагнуть розвинути навички критичного мислення та навчитися відрізняти правдиву інформацію від дезінформації. Проте ми відточуємо свою майстерність відбивати ворожу пропаганду та дезінформацію, а ворог так само вдосконалює свої методи.

У документі визначено стратегію інтеграції медіаосвіти в систему загальної освіти та вищої освіти, передбачено навчання критичному сприйняттю інформації, формування навичок аналізу медіаконтенту та захист від дезінформації. Зростання актуальності медіаграмотності пов’язане з розвитком інтернету, який спричинив появу численних медіакорпорацій та блогерів, здатних як спотворювати, так і достовірно подавати інформацію. Його мета – навчити критично сприймати інформацію, протидіяти маніпуляціям, усвідомити цінність високоякісної інформації в контексті шкільної освіти, заявили у міністерстві. Вона викладається поки що у формі окремих курсів («Основи медіаграмотності», «Сходинки до медіаграмоти», «Медіакультура», «Медіаосвіта»), інтегрованих та в межах позакласної (гурткової) роботи, пояснюють у відомстві. Дехто вважає, що медіаграмотність — це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Вразити нас там, де ми цього не сподіваємося.Ми підготували для вас онлайн-курс, що допоможе фільтрувати інформацію навколо й робити це максимально швидко та ефективно.

Читати про пошук та оцінку інформації

Маніпуляцією є і додаткові смисли, які закладають у свої повідомлення маркетологи і піарники. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. А медіаграмотність — це культура правильного споживання цієї інформації. Сьогодні від впливу ЗМІ та соціальних медіа не захищений ніхто. За таких обставин, надзвичайно важливим є формування національної стійкості, яка визначається, як здатність функціонувати в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх загроз, відновлюватись після всіх їх проявів.

Що таке медіаграмотність та як стати медіаграмотною людиною?

Медіа довгий час були добре перевіреним джерелом інформації. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь у медіапросторі. Але насправді вона потрібна кожному і не лише тим, хто дивиться телебачення чи сидить в інтернеті. Увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. Онлайн-гра з медіаосвіти в Україні – “Медіазнайко“

Такі заяви підіграють на користь окупантів і є частиною їхньої інформаційної війни. Однак, це аж ніяк не означало того, що Україна визнала законність “днр” і “лнр”. Відмітки в паспортах робилися для контролю міграції населення між окупованими територіями та територіями, що контролюються Україною. Отримати його можна було, звернувшись до координаційних центрів при Міністерстві закордонних справ. Отримавши пропуск, люди могли відносно безпечно і законно перетинати лінію розмежування. Вони стверджують, що у 2015 році Україна, нібито, офіційно визнала кордони так званих “днр” і “лнр”.

Наше життя сповнене почуттів та дій. Посібник розрахований на широку аудиторію. Лілія Імбіровська-Сиваківська, асистент кафедри теорії та практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, журналістка «24 Каналу»